Бджоли України

О. А. Міщенко, завідувач лабораторії технологій утримання бджіл і виробництва продукції бджільництва ННЦ «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича»*
Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» / редкол. : С. М. Ніколаєнко (відп. ред.) та ін. – К., 2015. – Вип. 223. – 200 с
.

Медоносна бджола (Apis mellifera L.) пройшла довгий шлях еволюції разом із квітковими рослинами, наслідком якої стало багато пристосувань як з боку бджоли, так і рослин. Бджоли забезпечують перехресне запилення квіткових рослин, а останні забезпечують їх вуглеводним та білковим кормом – нектаром і квітковим пилком [2]. Пилок квіткових рослин – унікальний природній продукт, в якому містяться всі поживні речовини (16–30 % білків, до 15 % цукрів, 3–10 % жирів, вітаміни групи В, а також вітаміни А і С, мінеральні сполуки та ферменти, необхідні для повноцінного розвитку як бджіл, так і людини. Серед багатьох ферментів у пилку присутній високомолекулярний білок – лізоцим, який забезпечує антибактеріальний захист бджолиної сім’ї. Кількість його в пилку в десятки разів більша за мед [3].
Нині квітковий пилок широко застосовується для приготування білкових підгодівель для бджіл та використовується у харчовій і фармацевтичній промисловості [5].
Бджолине обніжжя, яке бджоли приносять у вулик, збирають за допомогою пилковловлювачів. Відбір бджолиного обніжжя полягає в тому, що бджіл-збиральниць примушують проходити у вулик через пилковідбиральну решітку з отворами 4,9 мм, у результаті чого, частина бджолиного обніжжя відривається з ніжок і падає в лоток пилковловлювача.
Встановлено, що частковий відбір бджолиного обніжжя (до 4–4,5 кг з однієї бджолиної сім’ї за пасічницький сезон) суттєво не впливає на медпродуктивність і розвиток бджолиних сімей, відбудову стільників [4].
Звідси постає необхідність з’ясувати, як впливає відбір бджолиного обніжжя на життєдіяльність окремих особин і бджолиної сім’ї в цілому.

Мета дослідження – встановити вплив відбору бджолиного обніжжя пилковловлювачем на льотну активність бджіл-збирачок квіткового пилку, на вирощування розплоду та на фізіологічний стан личинок бджіл.
Матеріали та методика досліджень. Вплив відбору бджолиного обніжжя на льотну активність бджіл-збирачок квіткового пилку вивчали на бджолиних сім’ях української степової породи експериментальної пасіки лабораторії етології бджіл при ННЦ «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича» у польових умовах. Для проведення досліду було сформовано три групи бджолиних сімей. Підбір сімей проводили за методом аналогів, враховуючи кількість розплоду, силу сімей, запаси корму, походження та вік матки.

Утримувались бджолині сім’ї у вуликах-лежаках на 20 стандартних рамок (розмір рамки 435х300 мм). Догляд за бджолиними сім’ями всіх груп проводили однаково, згідно із загальноприйнятою методикою. Вулики сімей дослідних груп обладнали пилковловлювачами з решітками, що налічували 178 отворів діаметром 4,9 мм. На вуликах І групи сімей пилковловлювачі були включеними протягом проведення всього досліду, на вуликах ІІ групи включали за схемою – три дні включеними / три дні виключеними. Вулики ІІІ групи, контрольної, не були обладнані пилковловлювачами.

У всіх трьох групах проводили обліки льотної активності бджіл у збиранні квіткового пилку в час посиленої діяльності бджіл з 9:00 до 12:00. Облік росту бджолиних сімей та запаси перги проводили через кожні 12 днів протягом травня – червня, враховуючи при цьому кількість печатного розплоду і кількість квадратів перги.

У всіх групах сімей, личинок певного віку отримували в період відбору пилку. Для цього маток на стільнику поміщали до однорамкового ізолятора. Наступного дня стільник з яйцями виймали з ізолятора і ставили до гнізда. З комірок витягували пінцетом 3,4,5,6-денних личинок, промивали дистильованою водою і зважували на аналітичних вагах.

Результати досліджень. Отримані після порівняння результатів обліків бджолиних сімей дослідних груп і контрольної дані показали, що найвища льотна активність бджіл протягом проведення досліду спостерігалася в сім’ях другої дослідної групи, де пилковловлювачі працювали за схемою – три дні включеними / три дні виключеними (табл.1).

Особливо активними у збиранні квіткового пилку були середні за силою бджолині сім’ї. Льотна активність сімей у групі, порівняно з контролем, виросла вдвічі (рис. 1). Відбір бджолиного обніжжя вплинув і на льотну активність сімей І групи, яка збільшилася в 1,2 раза, порівняно з контролем.

Одним із найважливіших показників, що характеризує фізіологічний стан личинок, є їх маса. Зважування личинок показало, що жива вага 3- денних личинок із сімей з відбором і без відбору обніжжя, відповідно, дорівнювала 32,3 і 32,5 мг (табл. 2).
З віком вага личинок збільшувалася, досягаючи максимальної ваги до кінця шостого дня. Таке явище викликане тим, що личинка в цей період отримує суміш із бджолиного обніжжя та меду, збагачену біологічно активними речовинами, які сприяють накопиченню в організмі резервних речовин, необхідних для подальшого метаморфозу.

Жива вага личинок у дослідних і контрольних сім’ях збільшувалась майже однаково, що свідчить про адекватність процесу фізіологічної підготовки до розвитку на стадії личинки. Достовірна різниця між вагою личинок дослідних сімей і контрольних знаходиться в межах 0,4–1,5, що свідчить про її недостовірність.
Вивчаючи вплив відбору пилку на ріст бджолиних сімей та на запаси перги в стільниках, слід відзначити, що кількість запечатаного розплоду в I дослідній групі сімей, де був постійний протягом досліду відбір бджолиного обніжжя, зменшилася на 36 сотень комірок у сильних сім’ях, на 18,5 – у середніх сім’ях і на 60 – у слабих, порівняно з контролем.

Аналізуючи результати наших досліджень, можна зробити висновок, що відбір бджолиного обніжжя пилковловлювачами зменшує вирощування розплоду бджолиними сім’ями, але не призводить до їх значного ослаблення, крім слабих сімей. Запаси перги зменшилися: у сильних сім’ях – на 17,4 квадрата, у середніх – на 8,5 і в слабких– на 22,5 квадрата.

У II групі дослідних сімей, де пилковловлювачі працювали за схемою: 3 дні включені / 3 дні виключені, навпаки, помітне збільшення кількості закритого розплоду: у сильних сім’ях – на 26,5 квадрата у середніх – на 76 квадратів, порівняно з контролем. Запаси перги в сім’ях II групи збільшилися тільки у середніх сім’ях – на 15,5 квадрата (рис. 2).

Беручи до уваги, що більша частина принесеного через пилковловлювач бджолами обніжжя відразу використовувалася для приготування корму личинкам, то запаси перги й кількість запечатаного розплоду в сім’ях зменшились, але не настільки, що вплинули на стан бджолиних сімей, порівняно із сім’ями контрольної групи. Тільки в другій групі сімей, де пилковловлювачі працювали за схемою: три дні включені / три дні виключені, кількість запечатаного розплоду та запасів перги збільшилися.

Бджолине обніжжя з пилковловлювачів забирали кожного дня і зважували на електронних вагах FA-6406. В I групі сімей, де пилковловлювачі були включеними протягом проведення всього досліду, від сильних сімей було зібрано 2,3±0,22 кг (50–350 г. за добу), від середніх – 1,3 ±0,20 кг (13–206 г за добу), від слабих – 1,1±0,14 кг (13–205 г за добу).

У II групі сімей, де пилковловлювачі працювали за схемою 3 дні включеними / 3 дні виключеними, від сильних сімей зібрали 1,4±0,20 кг обніжжя (27–197 г за добу), що на 39,1 % менше від кількості обніжжя, відібраного від сильних сімей I групи; від середніх сімей II групи зібрали 1,1±0,13 кг (24–179 г за добу), що на 15 % менше від кількості обніжжя, відібраного від середніх сімей I групи; і від слабих сімей II групи – 0,3±0,04 кг (10–120 г за добу), що на 73 % менше від кількості обніжжя, відібраного від слабих сімей I групи (рис. 3).

Незважаючи на те, що від бджолиних сімей ІІ дослідної групи отримано меншу кількість бджолиного обніжжя, розвиток та сила бджолиних сімей дослідної групи залишалися високими протягом періоду проведення досліджень, і в подальшому, впродовж пасічницького сезону, на відміну від аналогічних показників групи сімей з постійним відбором обніжжя. Слід врахувати таку схему роботи пилковловлювачів і рекомендувати користуватися нею для заготівлі бджолиного обніжжя.

Висновки Показники льотної активності бджіл-збирачок квіткового пилку, кількість вирощеного розплоду в дослідній групі сімей, де пилковловлювачі працювали за схемою: три дні включеними / три дні виключеними вищі, порівняно з аналогічними показниками сімей іншої дослідної групи і контролю. На цій біологічній основі застосуванням пилковловлювачів можна досягти збільшення льотної активності бджіл – збирачок квіткового пилку, а таку схему роботи пилковловлювачів рекомендувати для заготівлі бджолиного обніжжя.

Посилення льотної активності бджіл-збирачок квіткового пилку підвищить їх запилювальну діяльність та врожайність ентомофільних сільськогосподарських культур. Відбір бджолиного обніжжя пилковловлювачем чинить незначний негативний вплив на фізіологічні показники личинок бджіл.

Список літератури

Галимова К. М. Снижает ли пыльцеуловитель медосбор? / К. М. Галимова // Пчеловодство. – 1974. – № 2. – С. 18–20.

Жеребкин М. В. Пыльцесобирательная деятельность пчел различных пород / М. В. Жеребкин, Р. К. Миронова // Пчеловодство. – 1972. – № 7. – С. 28–29.

Нагорная И. М. Лизоцим пыльцы и пчелиной обножки / И. М. Нагорная, И. А. Левченко // Пчеловодство. – 1997. – № 4. – С. 51.

Поліщук В. П. Збирання квіткового пилку за різних умов взятку / В. П. Поліщук // Збірник «Бджільництво». – Вип. 9. – С. 45.

Урсу Н. А. Закономерности роста пчелиной семьи и совершенствование технологии пчеловодства Н. А. Урсу // Автореферат. Кишиневский сельскохозяйственный інститут. – 1989. – С. 1–30.