Бджоли України

Г. О. Ягіч, студент магістратури О. М. Лосєв, І. І. Головецький, кандидати сільськогосподарських наук*

Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» / редкол. : С. М. Ніколаєнко (відп. ред.) та ін. – К., 2015. – Вип. 223. – 200 с.

Маточне молочко – продукт виробництва медоносних бджіл, що має високу біологічну активність, широко використовується як лікувальний і косметичний засіб і відіграє важливу роль у дієтичному харчуванні. Має також загальну тонізуючу дію, стимулює обмін речовин, відновлює діяльність залоз внутрішньої секреції, покращує кровотворні функції, діяльність серця і органів травлення, збільшує споживання кисню тканинами, посилює процеси окислення вуглеводів, що сприяє активізації тканинного дихання, забезпечує ріст тканин, розвиток органів і систем, стан білків.

Науковцями доведено, що маточне молочко проявляє антибактеріальну дію, прискорює загоєння ран та має радіопротекторну дію [5]. Для нормальної життєдіяльності бджолиній сім’ї необхідні вуглеводні і білкові корми. Джерелом вуглеводних кормів є нектар. Основне джерело білкового корму – пилок [4]. Саме при наявності цих компонентів у бджолиному гнізді та в навколишньому середовищі (постійний взяток) бджолина родина здатна продукувати маточне молочко на промисловій основі.

Але нечасто трапляються такі випадки, коли родина забезпечена постійним та сталим надходженням кормів із природного середовища. Нерівномірне надходження корму вливає на формування і продукування залоз внутрішньої секреції робочих бджіл, оскільки маточне молочко – це секрет гіпофаренгіальних і мандибулярних залоз. Фізіологічно нормальний розвиток цих залоз можливий лише при живленні бджіл-годувальниць якісною пергою та медом [8].

Саме це харчування необхідне для формування всього організму бджоли, для розвитку жирового тіла, воскових залоз. Тому молоді бджоли після виходу з комірок посилено споживають пилок і живляться ним під час вигодовування розплоду і будівництва стільників. Жеребкін М. В. у своїх дослідженнях виявив, що кишечник дводенних бджіл завжди наповнений свіжою пергою [3]. Він встановив, що більшість бджіл за один прийом з’їдають велику порцію перги, яка повільно засвоюється їхнім організмом.

На сьогодні практики, за умов відсутності або недостатньої кількості пилку, згодовують бджолам його замінники: дріжджі кормові, соєве борошно, сухе молоко та ін. [7]. Слід зазначити, що азотисті речовини пилку (білки, амінокислоти) легше засвоюються організмом бджоли в порівнянні з азотистими речовинами його замінників. Пилок забезпечує вирощування 100% розплоду, суміш замінників (соєве борошно, сухе молоко) – 65 %, а білкова дієта (тільки за рахунок резервних речовин в тілі бджіл-годувальниць) – 7 %. В останньому випадку, після того, як запаси організму бджіл вичерпані, вирощування розплоду припиняється. При цьому тривалість життя бджіл-годувальниць значно скорочується.

Деякі вчені використовували для годівлі бджіл білковий замінник пилку, що складається з 1 частини сухого пилку, 1 частини сухого кристалічного цукру і 3 частин дріжджів. Інші запропонували як білкову підгодівлю згодовувати свіжий сир (100–150 г на 1 л сиропу), знежирене коров’яче або овече молоко, яєчний жовток [6]. 196 Bozena S., Antoni P. у рецепті замінника пилку використовували картопляний білок 32 %, соєвий сироп 21 %, кормові дріжджі 12 %, екструдовану кукурудзу 19 %, сухе знежирене молоко 10 %, яєчний порошок 2 %, соєву олію 3 %, вітамінну суміш 1 %, які подрібнювали на млині до розміру часток у діаметрі не більше, ніж 200 мкм, рН доводили до 4,1 (активна кислотність перги) додаванням молочної кислоти [10]. Все це змішували з цукровою пудрою (1:1), а перед згодовуванням зволожували невеликою кількістю води. Рівень загального білка в такому заміннику становив близько 20%.

Відомо, що розвиток глоткових залоз, жирового тіла та яєчників у бджіл, які отримували протягом двох тижнів суміш, наближався до такого, як при підгодівлі пергою. А тритижнева весняна підгодівля бджолиних сімей (150 г на 1 сім’ю) сприяла збільшенню вирощування розплоду на 90 %, порівняно з контрольними сім’ями, які її не отримували.

Мета дослідження – визначити вплив стимулюючої підгодівлі бджолиних сімей на виробництво маточного молочка в зоні Лісостепу. Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання: вивчити вплив абіотичних факторів: надходження нектару у вулик, стимулюючої підгодівлі на прийом личинок і продукування бджолами-годувальницями маточного молочка.

Матеріали та методика досліджень. Досліди проводили на Голосіївській навчально-дослідній пасіці факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України. Для проведення досліджень було сформовано дві групи бджолиних сімей по 5 родин у кожній. У весняний період для стимуляції їх росту та збільшення кількості бджіл-годувальниць, які забезпечують догляд за розплодом,згодовували: а) медово-цукрову суміш з додаванням 5% подрібненого сухого обніжжя; б) чистий цукровий сироп. Тоді як група бджолиних сімей, яку було визначено як контроль, розвивалася на природних кормах. Аналіз якості маточного молочка сімей, які отримували стимулюючу підгодівлю, підтвердив його відповідність вимогам ДСТУ 4666:2006.

Результати досліджень. Дослідженнями встановлено, що бджолині сім’ї, які одержували цукрову підгодівлю, виростили більше розплоду на 21,9%, порівняно з контролем. Проте ті бджолині сім’ї, які отримували медово-цукрову підгодівлю з додаванням 5% обніжжя, збільшили кількість розплоду на 49,6% порівняно з контрольними. До кінця досліду, тобто до початку отримання маточного молочка, бджолині сім’ї, у яких штучно стимулювали розвиток підгодівлею, мали запас корму в гнізді близько 10 кг, а сила їх становила 10–12 вуличок бджіл, що відповідало вимогам до бджолиних сімей, які використовуються для отримання цього продукту. На наступному етапі своїх досліджень ми вивчали вплив стимулюючої підгодівлі на продукування бджолами маточного молочка (табл.1).

У результаті проведених досліджень було встановлено, що при застосуванні в стимулюючій підгодівлі лише цукрового сиропу бджолині сім’ї збільшили на 42,8 % продукування маточного молочка, порівняно з тими, до яких підгодівля не застосовувалася (контроль). Проте особливо слід відзначити ті бджолині сім’ї, яким згодовували медово-цукрову суміш із додаванням 5 % обніжжя. Використання такої суміші сприяло збільшенню виділення молочка бджолами-годувальницями на 66,6%, порівняно з контролем.

Отже, слід зазначити, що стимулююча підгодівля, як технологічний прийом при виробництві маточного молочка, є ефективною. Її застосування дає можливість створити ілюзію в родині про сприятливі умови для розвитку, де сім’я не відчуває «дискомфорту» нестачі корму, що надходить до гнізда ззовні.

Враховуючи результати досліджень, ми рекомендуємо при промисловому виробництві маточного молочка, як стимулюючу підгодівлю, застосовувати медово-цукрову суміш із додаванням 5% обніжжя. Ефективність цієї композиції вдвічі вища, порівняно із цукровим сиропом.

Відомо, що принесення нектару у гніздо значною мірою впливає на прийом личинок і продукування маточного молочка. Тому на наступному етапі ми вивчали вплив підтримуючого (0,5–1,0 кг) та інтенсивного (2,0– 3,0 кг) медозбору на одержання додаткової продукції бджільництва (табл. 2).

Аналізуючи результати досліджень, встановлено, що в умовах Київщини, при підтримуючому медозборі, прийом личинок збільшився на 16,2%, порівняно із середніми показниками за сезон, а продукування маточного молочка зросло майже вдвічі. Проте, слід відзначити, що за умов інтенсивного медозбору показники продуктивності бджолиних сімей щодо маточного молочка, знизилися удвічі, порівняно з умовами підтримуючого медозбору.

На наш погляд, це можна пояснити тим, що в процесі еволюції бджолина родина пристосувалася до суворих умов (зима) і саме тому, в період інтенсивного медозбору, максимальна кількість робочих бджіл переключається на збір і переробку енергетичного корму (мед), тобто інстинкт щодо заготівлі корму домінує над розмноженням.

Підтримуючий медозбір стимулює прийом підставлених личинок на маточне виховання і достовірно збільшує продукування бджолами – годувальницями маточного молочка. Період підтримуючого медозбору є найкращим часом інтенсивного використання бджолиних сімей при одержанні маточного молочка.

Отже, для ефективного використання потенціалу бджолиної сім’ї при одержанні маточного молочка ми рекомендуємо враховувати інтенсивність та кількість свіжого нектару, що надходить в бджолосім’ю за одну добу.

Висновки Підгодівля бджолиних сімей створює запас кормів у гнізді, позитивно впливає на ріст і розвиток бджолиних сімей, збільшує продукування бджолами-годувальницями маточного молочка. Ефект від застосування підживлення ідентичний надходженню природних кормів у вулик. Надходження нектару і пилку у вулик стимулює життя бджолиної сім’ї: матка відкладає більше яєць, бджоли-годувальниці виховують більше розплоду, бджоли відбудовують більше нових стільників.

Список літератури

Букреєв А. С. Бджільництво України / А. С. Букреєв, В. М. Догодюк // Український пасічник. – 2001. – № 12. – С.19–20.

Жеребкин М. В. Влияние белкового корма на глоточные железы пчелы / М. В. Жеребкин // Пчеловодство, – 1962. – № 1. – С. 38–39.

Корж В. Н. Основы пчеловодства / В. Н. Корж. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2008. – 289 с.

Кривцов Н. И. Пчеловодство / Кривцов Н. И., Лебедев В. И., Туников Г. М. – М. : Колос, 2007. – 512 с.

Петков И. Весенняя подкормка пчел / И. Петков // Агрокомпас. – 1995. – № 3. – С. 25.

Поліщук В. П. Пасіка / Поліщук В. П., Гайдар В. А. – К. : PERFECT STYLE, 2008. – 284 c.

Приймак Г. М. Практичне бджільництво / Г. М. Приймак. – К. : ННЦІАЄ, 2007. – 526 с.

Поліщук В. П. Бджільництво / В. П. Поліщук. – Львів : Укр. пасічник, 2001. – 295 с.

Bozena S., Antoni Р. Zastosowanie biaeka ziemniaka w zywieniu pszczoey miodnej (Apis mellifera L.). 2 Pol-Niem. Symp. “Droga lepsz pszczoly: Selek-hod. biol.” Oberursel, 1994. – S. 19–23.