Спроба о. Бальтрум. Огляд першого етапу дослідницького проекту (1995-1997)

Оприлюднено Залишити коментар

Проф. Jost H. Dustmann, Privusterweg 8, 29227 Gelle Продовження… Початок досліджень – ТУТ… Публікація “Експеремента Бальтрума” Отто Бокінга (Deutsches Bienenjournal 12 (2) 2004, с. 18-20) змушує мене звітувати про результати тематично подібного дослідницького проекту, який передував роботі О.Бокінга Див. Щорічні звіти Інституту Celler Bee в 1996-1999 роках та пов’язані з ними публікації в наукових журналах. На моє здивування, ессе О.Бокінга не мало жодного посилання на роботу, яку […]

Перевірка надійності острівних облітників з використанням мікросателітів ДНК

Оприлюднено

Peter Naeumann Job P. van Praagh Robin F.A. Maoritz Jost H. DustmannMartin-Luther-Universitat Halle-Wittenberg, Fachgebiet Molekulare Okologie, Institut fur Zoologie, Krollwitzerstr. 44, 06099 Halle/Saale, GermanyDepartment of Zoology and Entomology, Rhodes University, Grahamstown 61440, South AfricaNiedersachsisches Landesinstitut fur Bienenkunde Celle, Wehlstr. 4a, 29223 Celle, Germany (Отримано 25 липня 1998 року; оновлено 21 листопада 1998 року; прийнято 12 травня 1999р.) Анотація – Двадцять чотири матки-сестри утримувалися 21 день в нуклеусах […]

Можливість селекції українських степових бджіл на посилення гігієнічної поведінки

Оприлюднено

Г.М. Гречка, кандидат сільськогосподарських наукЮ.В. Субота Л.М. Григорків Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» Опубліковано Вісник аграрної науки вересень 2014 р. Постановка проблеми. Утримання благополучних пасік щодо виникнення заразних захворювань — один із основних чинників ефективного ведення та розвитку бджільництва. Проте застосування різноманітних лікарських препаратів хімічного походження призводить до резистентності до них збудників, ці препарати забруднюють продукти бджільництва і накопичуються у воску, а біологічні методи […]

Трутневий гомогенат. Виробництво та біологічна цінність личинкового продукту бджільництва.

Оприлюднено

Гречка Г.М., кандидат сільськогосподарських наук Національний науковий центр “Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича НААН України” м.Київ Вступ. Раціональне використання накопичених віками знань про цілющі властивості продуктів бджільництва і застосування їх з профілактично лікувальною метою є важливим і актуальним завданням сьогодення. Всі продукти бджільництва є природними джерелами біологічно активних речовин [1-3]. Серед них виділяються трутневі личинки. Вони визнані за рубежем і в нашій країні унікальною сировиною для одержання гомогенату […]

Вплив відбору бджолиного обніжжя на розвиток і льотну діяльність бджолиних сімей

Оприлюднено

О. А. Міщенко, завідувач лабораторії технологій утримання бджіл і виробництва продукції бджільництва ННЦ «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича»* Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» / редкол. : С. М. Ніколаєнко (відп. ред.) та ін. – К., 2015. – Вип. 223. – 200 с. Медоносна бджола (Apis mellifera L.) пройшла довгий шлях еволюції разом із квітковими рослинами, наслідком […]

Вплив стимулюючої підгодівлі бджолиних сімей на отримання маточного молочка

Оприлюднено

Г. О. Ягіч, студент магістратури О. М. Лосєв, І. І. Головецький, кандидати сільськогосподарських наук* Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» / редкол. : С. М. Ніколаєнко (відп. ред.) та ін. – К., 2015. – Вип. 223. – 200 с. Маточне молочко – продукт виробництва медоносних бджіл, що має високу біологічну активність, широко використовується як лікувальний і косметичний засіб […]

Нова система контрольованого спарювання бджіл “Moonshinemating”, або «Парування в світлі місяця»

Оприлюднено

Суттєвою перешкодою для успішного розведення бджіл є контроль спарювання. Відсутність контролю над спаровуванням є однією з найважливіших перешкод для успішних програм розведення бджіл.Відомі, та широко використовуються 2 основних методи забезпечення контролю за спаровуванням – географічна ізоляція та інструментальне запліднення. Малі острови або обмежені долини дозволяють ефективно розв’язувати проблему розмноження. Інструментальне запліднення використовується в дослідницьких установах для бджіл у всьому світі, але його використання в промисловому виробництві є […]

Порівняння методів зберігання бджолиних маток в кліточках різних типів за тиждень перед спаровуванням

Оприлюднено

Gianluigi Bigio, Christoph Grüter, Francis L. W. Ratnieks Опубліковано: Листопад 2012  Журнал PLOS biology Бджолярі та дослідники часто утримують бджолині матки поза колонією на протязі тривалого проміжок часу. Наприклад, бджолині матки часто відправляються поштою. Ізольовані бджолині матки також можуть бути потрібні як частина процесу виведення маток, що забезпечує більшу гнучкість у графіку. Ця методологія збереження бджолиних маток може забезпечити бджолярам додатковий час, близько одного тижня.Ще однією перевагою виведення […]

Ізольовані облітники для бджіл, правила та вимоги

Оприлюднено

Частина статті Raising, mating & making use of queens – continued Friedrich-Karl Tiesler & Eva Englert опубліковано 2001 Bee Improvement is a publication of the Bee Improvement and Bee Breeders’ Association Злучні пункти є ізольованими місцями, які служать членам асоціації, щоб дати можливість облетітися неплідним маткам з вибраними трутнями.Попередні дослідження показали, що, коли мова йде про селекцію в бджільництві, значення злучної станції складається з його розташування, чистоти […]

Гаранти чистопородності при репродукції в неізольованому просторі

Оприлюднено

Р. ЄГОШИН Пчеловодство. – 2005. – № 1. – С. 16–17. Для відновлення морфологічних і біологічних характеристик бджіл в окремих районах ареалу української степової породи до рівня, встановленого стандартом породи, ми провели серйозну селекційну роботу, одночасно вирішуючи теоретичні питання забезпечення чистопородності при репродукції в умовах просторової неізольованності матковивідного господарства. В першу чергу це стосувалося визначення максимальної дальності польоту маток на спаровування; максимальної віддаленості природних пунктів спарювання (пунктів […]