Шість локусів впливають на пороги завдань для гігієнічної поведінки у медоносних бджіл (Apis mellifera)

Оприлюднено Залишити коментар

Шість локусів впливають на пороги завдань для гігієнічної поведінки у медоносних бджіл (Apis mellifera) PETER R. OXLEY,* MARLA SPIVAK† and BENJAMIN P. OLDROYD* *Behaviour and Genetics of Social Insects Laboratory, School of Biological Sciences, University of Sydney, Sydney, NSW 2006, Australia, †Department of Entomology, University of Minnesota, Minneapolis, MN 55108, USA Анотація Гігієнічна поведінка медоносних бджіл забезпечує колоніям захист від багатьох збудників хвороб і є важливою модельною […]

Трахейний кліщ бджіл Acarapis woodi

Оприлюднено Залишити коментар

Трахейний кліщ бджіл Acarapis woodi H. A. Denmark, H. L. Cromroy and M. T. Sanford2 відділ Ентомології та нематології Університету Флориди та Департамент сільського господарства Флориди Акарапідоз – це хвороба дорослої медоносної бджоли Apis mellifera L., спричинена трахейним кліщем Acarapis woodi (Rennie), що вражає трахеї медоносних бджіл. Його вперше описав Ренні в 1921 році на острові Вайт та асоціював його із хворобою «Острова Вайт». Симптоми цього зараження […]

Мед проти сахарози або кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози – дієтозалежна експресія генів у медоносних бджіл

Оприлюднено Залишити коментар

Мед проти сахарози або кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози – дієтозалежна експресія генів у медоносних бджіл. Marsha M. Wheeler & Gene E. Robinson Scientific Reports volume 4, Article number: 5726 (2015) Сильний спад популяцій медоносних бджіл змусив шукати ключові фактори, що впливають на здоров’я медоносних бджіл. Основне занепокоєння викликає харчування, оскільки недоїдання медоносних бджіл пов’язане з порушенням імунної системи та підвищеною сприйнятливістю до пестицидів. Часто пасічники […]

Штучна підгодівля скорочує життя бджіл

Оприлюднено Залишити коментар

Штучна підгодівля скорочує життя бджіл Goran Mirjanic, Ivana Tlak Gajger, Mica Mladenovic, Zvonimir Kozaric Метою дослідження було вивчення впливу різних кормів на епітеліальні клітини середньої кишки бджіл. Дослідження розпочалося восени 2012 року в контрольованих умовах шляхом використання 48 міні-лабораторних кліток місткістю 150-200 бджіл кожна, і тривало три роки. Для годівлі використовували акацієвий та лісовий мед, патоку, кислотний та ферментований сироп з інвертом, з додаванням лугів. Використовували пивні […]

Поведінкова генетика медоносної бджоли Apis mellifera

Оприлюднено Залишити коментар

Benjamin P. Oldroyd і Graham J. Thompson Лабораторія поведінки та генетики соціальних комах, біологічна школа наук, Університет Сіднея, Австралія. Медоносна бджола, Apis mellifera, давно стала організмом для дослідження поведінки та поведінкової генетики. Медоносні бджоли зайняли центральне місце для деяких найвпливовіших досліджень з етології та соціобіології, водночас є важливим експериментальним організмом для дослідження з розведення тварин та генетики. Медоносні бджоли легко адаптуються до життя в спостережних вуликах, можуть […]

Контроль спаровування бджолиних маток, критерії створення облітників

Оприлюднено Залишити коментар

В Україні все більшої популярності набувають наземні та острівні облітники для бджолиних маток. Для перевірки ізольованості використовують різні методики та способи. Для кращого розуміння яких ми пропонуємо Вашій увазі скорочений варіант статті “Standard methods for rearing and selection of Apis mellifera queens” за авторства Ralph Büchler, Sreten Andonov, Kaspar Bienefeld, Cecilia Costa, Fani Hatjina, Nikola Kezic, Per Kryger, Marla Spivak, Aleksandar Uzunov and Jerzy Wilde. Що було […]

Спроба о. Бальтрум. Огляд першого етапу дослідницького проекту (1995-1997)

Оприлюднено Залишити коментар

Проф. Jost H. Dustmann, Privusterweg 8, 29227 Gelle Продовження… Початок досліджень – ТУТ… Публікація “Експеремента Бальтрума” Отто Бокінга (Deutsches Bienenjournal 12 (2) 2004, с. 18-20) змушує мене звітувати про результати тематично подібного дослідницького проекту, який передував роботі О.Бокінга Див. Щорічні звіти Інституту Celler Bee в 1996-1999 роках та пов’язані з ними публікації в наукових журналах. На моє здивування, ессе О.Бокінга не мало жодного посилання на роботу, яку […]

Перевірка надійності острівних облітників з використанням мікросателітів ДНК

Оприлюднено

Peter Naeumann Job P. van Praagh Robin F.A. Maoritz Jost H. DustmannMartin-Luther-Universitat Halle-Wittenberg, Fachgebiet Molekulare Okologie, Institut fur Zoologie, Krollwitzerstr. 44, 06099 Halle/Saale, GermanyDepartment of Zoology and Entomology, Rhodes University, Grahamstown 61440, South AfricaNiedersachsisches Landesinstitut fur Bienenkunde Celle, Wehlstr. 4a, 29223 Celle, Germany (Отримано 25 липня 1998 року; оновлено 21 листопада 1998 року; прийнято 12 травня 1999р.) Анотація – Двадцять чотири матки-сестри утримувалися 21 день в нуклеусах […]

Можливість селекції українських степових бджіл на посилення гігієнічної поведінки

Оприлюднено

Г.М. Гречка, кандидат сільськогосподарських наукЮ.В. Субота Л.М. Григорків Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» Опубліковано Вісник аграрної науки вересень 2014 р. Постановка проблеми. Утримання благополучних пасік щодо виникнення заразних захворювань — один із основних чинників ефективного ведення та розвитку бджільництва. Проте застосування різноманітних лікарських препаратів хімічного походження призводить до резистентності до них збудників, ці препарати забруднюють продукти бджільництва і накопичуються у воску, а біологічні методи […]

Трутневий гомогенат. Виробництво та біологічна цінність личинкового продукту бджільництва.

Оприлюднено

Гречка Г.М., кандидат сільськогосподарських наук Національний науковий центр “Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича НААН України” м.Київ Вступ. Раціональне використання накопичених віками знань про цілющі властивості продуктів бджільництва і застосування їх з профілактично лікувальною метою є важливим і актуальним завданням сьогодення. Всі продукти бджільництва є природними джерелами біологічно активних речовин [1-3]. Серед них виділяються трутневі личинки. Вони визнані за рубежем і в нашій країні унікальною сировиною для одержання гомогенату […]